Співзалежність — це розлад, що виникає внаслідок незавершеності важливих стадій розвитку в дитинстві. Зокрема, йдеться про стадію автономії, або психологічного народження, коли дитина вчиться відокремлювати своє «я» від батьків. Якщо цю стадію не пройдено, людина втрачає свободу розпоряджатися собою.
В результаті співзалежності з’являється відчуття, що життя контролює хтось інший, схильність до постійного сорому за свої дії та сумніви у собі. Саме тут і виникає залежність від інших — найчастіше від чужої підтримки та чужої думки.
Людина може вилікуватися від співзалежності, коли розуміє її причини, має у своєму розпорядженні певні засоби та отримує необхідну підтримку. Докладніше про те, як позбутися співзалежності, розповідає психолог Володимир Решетніков у своєму Instagram-блозі.
«Багато хто на власному досвіді переконався в тому, що співзалежна людина починає щось змінювати у своєму житті лише тоді, коли їй стає надто боляче. Це відбувається тоді, коли ми усвідомлюємо, що втомилися намагатися підлаштовуватись і все контролювати, заради того, щоб покращити стосунки. Коли ми постали перед вибором: відмовитися від боротьби і піклуватися про себе, або повністю виснажити себе», — пише фахівець (тут і далі орфографія та пунктуація автора збережені — прим. ред.).
Шість етапів одужання від співзалежності
Одужання — це поступовий процес, який вимагає свідомих зусиль і підтримки. Нижче наведено шість послідовних етапів, що допомагають відновити внутрішню опору та побудувати здорові стосунки.
{{6a8379da37735}}
1. Постановка пріоритету власного життя та одужання
Усвідомлюючи глибину своєї співзалежності, ми вирішуємо дбати про себе заради одужання. Це означає, що власне благополуччя стає головним завданням, а не другорядною справою.
2. Припинення використання токсичних емоцій
Токсичні емоції — образа, вина, сором, жалість до себе — це емоції, які люди вигадали для того, щоб керувати один одним. Тому вони так поширені у співзалежних стосунках. Відмова від них дозволяє зменшити маніпулятивний вплив.
{{6a8379da37747}}
3. Зміна поведінки та реагування щодо партнера
Нам важливо відсторонитися від своїх співзалежних стосунків на якийсь час, щоб звернути увагу на себе та не провокувати себе на звичні співзалежні моделі реагування. Тобто ми усуваємося не так від партнера, як від своїх емоційних реакцій на нього.
4. Відновлення емоційного, духовного та фізичного здоров’я
Займаючись собою, поступово, ми починаємо почуватися краще. Це може включати турботу про тіло, емоційну гігієну та духовні практики.
5. Зміцнення бажання дбати про себе
Відновлюючи себе, ми розуміємо, що турбота про себе — наш головний обов’язок, про який раніше ми часто забували.
6. Відновлення здорових стосунків
Знаходячи себе, свою повноцінність і межі особистості, ми будуємо нові здорові стосунки.
{{6a8379da37756}}
«Кожен з етапів включає ряд кроків, які проробляються в психотерапії. Важко проходити цей шлях самостійно — цьому суперечить сама природа співзалежності: відсутність внутрішньої опори та орієнтація на зовнішні підкріплення. Тому головне тут — правильна підтримка», — підсумував експерт.
Як підтримка допомагає пройти всі етапи
Співзалежність характеризується відсутністю внутрішньої опори та орієнтацією на зовнішні підкріплення, тому самостійний вихід із неї надзвичайно складний. Правильна підтримка — від психотерапевта, груп підтримки або близьких людей, які розуміють процес, — створює безпечне середовище для поступових змін.
Важливо пам’ятати, що одужання — це не лінійний процес. Можливі відкати та повторення старих моделей, але кожен крок уперед зміцнює здатність до здорових стосунків.
